Саме цій темі був присвячений урок математики в 3 класі . Так, саме математики. Можливо, це й дещо дивно звучить, та в нашій школі подібні уроки вже стали традицією.
Класовод Валентина Бабенко вміло поєднала тему бережливого ставлення до хліба та до праці хлібороба з власне закріпленням вивченого матеріалу про додавання та віднімання багатоцифрових чисел. Перед дітьми вчителька поставила завдання: «Спробувати виростити й наповнити добірними зернами колосок пшениці».
Діти розв’язували задачі в малюнках про хліб, зважували зерно (повторення мір маси), «продавали» й «купували» його в класній крамниці. А коли втомились, то влаштували фізкультхвилинку. Учні залюбки виконували танцювальні рухи під музику.
Далі ж на дітей чекала мандрівка по полю: учні й задачу ров’язали про комбайнерів і механізаторів, й периметр хлібного поля обчислили, бо воно має форму прямокутника.
У кінці уроку Валентина Іванівна підвела підсумок: « От і наповнився наш колосочок. Погляньте на плоди своєї праці. Колосок виріс на ваших очах. Зерно – це хліб, а хліб слід берегти. Діти, в нашій країні проживає близько 45 млн. чоловік. Якщо за день кожен житель змарнує хоча б 1 грам хліба, то за рік витрати становитимуть близько 17 000 тонн».
Хто після такого уроку буде стверджувати, що математика – суха й нецікава наука?
| 
