Історія Кобеляцького ліцею Полтавської обласної ради бере свій початок з 60-х років минулого століття.
Першим директором Кобеляцької школи-інтернату став О.Д. Жорняк, який працював по 1967 рік. У цей час школа була восьмирічною, укомплектована дітьми із Свиридівського, Варварівського та Михайлівського дитячих будинків. Педколектив складався із педагогів.
З 1967 року по 1976 рік колектив очолила Л. Д. Невмивако, з цього ж року Кобеляцька школа-інтернат стала середнього та була розрахована на 340 учнів. У ці роки вихованці закладу були активними учасниками різноманітних акцій, продовжувалася робота по благоустрою шкільного подвір’я, розбивалися клумби, висаджувалися дерева і кущі, закладено фруктовий сад. Почалася клопітка робота по створенню навчально-матеріальної бази закладу.
З 1976 року по 1980 рік директором школи працював Іван Лукич Рибалко, вчитель фізики, ветеран Великої Вітчизняної війни, педагог-новатор. Сильний, неординарний, талановитий та комунікабельний. Іван Лукич був закоханий у свою професію, постійно знаходився у творчому пошуку, був надзвичайно працелюбною людиною. Неодноразово був нагороджений грамотами за високий професіоналізм, творчу працю, за мудре і добре, посіяне в душах дітей.
Всеволод Іванович Митько, учитель історії, очолював колектив навчального закладу з 1980 по 1986 рік, хороший організатор, активний керівник. У цей час у школі розвивається шкільна самодіяльність, велика увага приділяється розвитку спорту, кожній дитині надається можливість реалізувати власні інтереси і нахили, продовжується активна робота по згуртуванню, зміцненню педагогічного колективу.
З 1986 по 1993 рік колектив Кобеляцької школи-інтернату очолив А. І. Кучеренко. У цей час у навчальному закладі розпочалася робота по створенню кабінетної системи. Для учителів предметників, особливо для учителів початкових класів, було придбано наочне обладнання. У колективі панує взаємодопомога, взаємопідтримка. Оскільки фінансування школи-інтернату на той час було незначним, учителі та учні велику кількість наочності виготовляли власноруч. Для шкільної їдальні збирали глід, шипшину, сушили фрукти, консервували по 2 тис. банок компотів, варення,томату.
З травня 1993 року на посаду директора нашого навчального закладу був призначений Олександр Дмитрович Устименко, який до цього з 1991 року працював вихователем у школі-інтернаті. Принциповий, відповідальний він користувався авторитетом і любов’ю серед дітей і колег по роботі. Був вимогливим і справедливим, водночас чуйним та доброзичливим. У ставленні до людей був тактовним, товариським, готовим кожному прийти на допомогу.
На превеликий жаль, зла доля в цьому ж році обірвала життя Олександра Дмитровича, людини, яка була оптимістом, життєлюбом. Багато справ, задумів залишились невтіленими в життя.
Олександр Григорович Довгань директором школи-інтернату працював 4 роки (з 1993 по 1997 рік). Ці роки ознаменувалися для школи небувалим розквітом спорту, тому що сам Олександр Григорович був чудовим спортсменом і прекрасним педагогом. Шкільні спартакіади перетворювалися на малі олімпійські ігри. Учні-спортсмени виходили на бігові доріжки та ігрові майданчики, команди школи-інтернату ставали призерами районних змагань.
У 1997 році на посаду директора Кобеляцької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату було призначено Даценка О.І. За його керівництва навчальний заклад зазнав кількісно-якісних докорінних змін: повністю замінено інженерні комунікації, проведено реконструкцію котельні, замінено дах на всіх приміщеннях, переобладнано навчальні кабінети та спальні, замінено вікна, налагоджено навчально-підсобне господарство. По створенню умов проживання, навчання і виховання дітей це була найкраща школа-інтернат в області.
За ініціативність,творчий підхід,наполегливість у праці Олександр Іванович був нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації, грамотами районної державної адміністрації і міської ради, а також нагороджений знаками “Відмінник освіти України”, “Антон Макаренко”.
У січні 2010 року на посаду директора школи-інтернату був призначений Шабалтій Микола Павлович,який свою трудову діяльність після закінчення педагогічного інституту розпочинав саме в цьому навчальному закладі. Микола Павлович за період роботи на посаді директора школи-інтернату створив у колективі атмосферу творчого пошуку, спрямованого на удосконалення навчально-виховного процесу. Він знаходив різні форми заохочення школярів, уміло вибирав раціональні методи вирішення навчально-виховних завдань, які стоять перед школою. Його любили і поважали як дорослі, так і діти. Згодом Миколу Павловича було переведено на посаду першого заступника голови районної державної адміністрації.
З вересня 2010 року колектив навчального закладу очолила Валентина Миколаївна Шпорт – людина високої культури з урівноваженим характером. Вона уміє спілкуватися з учнями і з педагогами на притаманному тільки їй рівні. Стиль роботи директора став стилем життя педагогічного колективу, де на перший план виходять об’єктивність в оцінюванні результатів праці, уміння відстояти свою точку зору, не ображаючи при цьому гідність своїх колег. Під керівництвом В.М.Шпорт колектив школи-інтернату працює злагоджено, значна увага приділяється при цьому розширенню світогляду учнів. Валентина Миколаївна, як людина далекоглядна, розуміє, що школа – це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, тому треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити із рук майбутнє. Зусилля Валентини Миколаївни спрямовані на створення домашнього затишку і тепла для кожної дитини, виховання почуття гідності й поваги.
20.10.2017 року заклад реорганізовано в Кобеляцький навчально-реабілітаційний центр Полтавської обласної ради, метою діяльності якого є реалізація права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку, їх інтеграція в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію порушень.
Рішенням пленарного засідання шостої позачергової сесії восьмого скликання 27 серпня 2021 року реорганізовано шляхом перетворення Кобеляцький навчально-реабілітаційний центр Полтавської обласної ради у Кобеляцький ліцей Полтавської обласної ради із збереженням у його складі пансіону.
