Афганістан назавжди залишиться в нашій пам’яті «чорним тюльпаном», а в історії Радянського Союзу ще однією трагічною сторінкою – війною без перемоги, на чужій землі, за чужі інтереси й невизначені цілі.
Минуло 26 років від тоді, як Радянський уряд зважився на вивід військ з території сусідньої держави. Та скільки б часу не минуло, пам»ять все одно болить незгоєними ранами за тими, хто не повернувся і за тими, до кого доля була прихильною, та залишила у їх душах свій скорботний відбиток.
У школі-інтернаті вже є традицією – щороку вшановувати пам’ять полеглих «воїнів-афганців» та зустрічатися з їх побратимами, нашими земляками.
Валентина Саламан, Віктор Гниря, Володимир Балацький, Віталій Клочко, Рушан Файзулін, Олексій Немировський, Володимир Фесик, Олександр Ананенко були гостями на нашому вечері-реквіємі. Господарі чекали від гостей розповідей, спогадів про те, що випало на їх долю там, у далекій, чужий країні. Та згадувати – це переживати пережите. На чию долю випала війна, той не говорить про неї потім. Скупими, лаконічними були розповіді наших земляків.
Так, Валентина Саламан подалася до Афганістану , аби допомагати лікарям рятувати життя нашим солдатам. Як їй було там, на війні, молодій дівчині? Довелося працювати
Наші колеги В.Фесик та О.Ананенко – звичайні люди. Щодня стикаючись з ними в робочому процесі, не замислюєшся над тим, що довелося пережити на афганській війні вчителю фізкультури та теслі. Володимир Михайлович, виявляється, був в оточенні ворога, «та якось пронесло, якось повезло. І я зараз тут перед вами. Таке життя» - стисло підсумував вчитель. А Олександ Іванович на війні служив у повітрянодесантних військах, випало йому «контролювати» Кабул.
Альоша Бендас, Ліля Вільковська, Діана Дацюк, Ваня Смола, Таня Кащенко привітали гостей піснями та віршами, а також на вечері були присутні співаки з РБК Альона Ткаченко та Борис Ярошенко. Останній виконував пісні під гітару.
Отож, час спливає, але не лікує, швидше застерігає. І розповіді «афганців», і спів під гітару переносять нас у сьогоднішні реалії. Тепер уже до війни, яка прийшла на нашу землю все ж від того неспокійного сусіда.
Вечір завершився хвилиною мовчання за загиблими воїнами: і тими, хто не повернулися з Афганістану, і тими, хто поліг на Сході України.
|
