На календарі осінь, а за вікном – снігова ковдра по-зимовому щедро вкрила землю та багряно-жовтолисті дерева. Природа – вона така, примхлива. Та байдуже! На душі ще осінь – тепла, ніжна, оксамитова. Ще так би хотілося пройтися жовто-багряними алеями, вдихнути терпкий аромат хризантем, відчути свіжий, перемішаний з дощем, трунок її – Осені.
Бажання – не мрія, тому й збуваються. І ось ми в актовій залі.
І не важливо, що там за вікном – дощ, сніг, ожеледиця! А у нас ще осінь. Хоч на годиночку, та ми зустрілися з лагідним вереснем, підступним жовтнем та рішучим листопадом.
Яскраве свято осені подарували нам наші діти під керівництвом вихователя Тетяни Пенцко. Костюмоване дійство вразило не лишень гамою кольорів на сцені. Головними на святі були емоції. І були вони щирими, непідробними! Для кожного юного актора його роль видалась життєвим епізодом.
І пісні, і вірші, і танок – все присвячувалось їй, найяскравішій порі року – красуні осені. До речі, Тетяна Олексіївна читала на заході й свою поезію.
І насамкінець варто назвати тих, хто подарував нам годину осені, теплої, ніжної, оксамитової. Це Оленка Кремінь, Аня Дерев′янко, Нонна Дінець, Остап Маковець, Наталка Заїчкіна, Славко Маковець, Віталик Полохало, сестри Тімохіни, Аркадій Маковець,Федя Іваненко, Саша Таранець, Данило Гур′янов та інші.
До зустрічей, до наступної осені!
|
