2015 рік – рік Василя Симоненка. 8 січня йому виповнилося б 80 років. Саме з нагоди цієї подіі у школі – інтернаті знову відбулася зустріч.
Цього разу до нас завітав головний редактор газети «Полтавська думка», політичний і громадський діяч Олександр Кулик.
Сьогодні, як ніколи, поезія нашого земляка є актуальною. Прожив він коротке, але яскраве життя. 28 років поет присвятив боротьбі за національні права, за право кожного українця бути господарем на своїй землі, за право думати й говорити рідною мовою, за право відчувати себе людиною. Довгі роки забуття чекали на поета після його смерті. Його творчість не вивчали в школі, про нього взагалі заборонено було згадувати й на його батьківщині, в селі Беївці Лубенського району.
Протягом короткого життя В.Симоненко написав поезії про любов до рідної землі, відповідальність за її долю. Саме ця тема й була лейтмотивом зустрічі з О.Куликом. «Творчість нашого земляка пройнята болем і любов’ю до рідної України,- говорив він – І відчаєм . Так, саме відчаєм. Бо протягом п’ятнадцяти років забороняли видання творів В.Симоненка: підготовлене видавництвом «Молодь» «Вибране» поета розсипали й по-живому шматували». Нарешті з горем та інквізиторським редагуванням 1981 року вийшли його «Лебеді материнства».
«Та не жовч і ненависть народжують поета, – продовжував далі Олександр Васильович – Гнів і любов народили Василя Симоненка. Великий, праведний гнів проти приниження людини, знищення її людської гідності. Тому, можливо, центральною в творчості поета вважається патріотична тема – любові до України, її безталанного народу».
Гість декламував вірші нашого земляка та розповідав про його життя. «Сьогодні, коли ворог намагається розшматувати нашу Україну, слід рівнятися на поезію Симоненка, яка піднімає національний дух і вселяє віру в перемогу» - сказав на закінчення наш гість.
| 
